Цель работы: На модели лучевого эпидермита изучить кинетику ацетилхолинэстеразы (АХЭ), аденозинтрифосфатазы (АТФ-зы) и сульфгидрильных групп (SH-групп) в различных структурных элементах кожи. Выводы: Сухой лучевой эпидермит сопровождается фазовыми изменениями активности АХЭ, АТФ-зы и количества SH-групп в различных структурных элементах кожи. Между такими изменениями существует отрицательная корреляционная зависимость. Отмечается зависимость между активностью АХЭ, АТФ-зы, количеством SH-групп и клиническим течением лучевого эпидермита. Максимальные изменения показателей отмечаются в период ранней и основной эритематозной реакции, а нормализация происходит по мере стихания процесса.

Разработаны модели местных лучевых повреждений кожи - лучевых язв, эпидермитов и дерматитов на морских свинках и кролях. Экспериментальное воспроизведение местных лучевых повреждений осуществлялось путем локального воздействия различными дозами, режимами и видами ионизирующего излучения. Подробно описано действия радиации на кожу. Приведена патоморфологическая характеристика образовавшихся лучевых язв. Модели могут быть использованы для изучения патогенеза и разработки методов терапии местных лучевых повреждений кожи.

На моделях кожной раны и радиоиндуцированной язвы у крыс изучено состояние процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ) и активность ферментов антиоксидантной системы в крови. Установлено, что заживление кожной раны вторичным натяжением сопровождается активацией ПОЛ в плазме и эритроцитах на протяжении 15 сут. Развитие радиоиндуцированной язвы характеризуется значительно более высокой степенью активации ПОЛ, начиная с латентного периода и до формирования язвы (30 сут). Только в процессе развития радиоиндуцированной язвы показана двухфазная активация ПОЛ и снижение активности антиоксидантных ферментов - каталазы и супероксиддисмутазы. Вторая волна усиления ПОЛ совпадает с периодом выраженных клинических проявлений и, возможно, обусловлена несостоятельностью антиоксидантной системы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-3

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252р

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р35с13

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследования влияния препарата "Пифламин" на клинико-лабораторные и инструментальные показатели у больных с гипер- и гипокинетическим типом дисфункции сфинктера Одди. Доказано, что пифламин, обладая желчегонным действием, улучшает отток желчи в двенадцатиперстную кишку, снижает литогенные свойства желчи, способствует нормализации моторной функции желчного пузыря, желчевыводящих путей и тонуса сфинктера Одди.

Диференційований підхід до призначення поліферментних препаратів є основною умовою ефективності терапії, що здатна забезпечити функціонування травного тракту. Призначення замісної терапії ферментними препаратами вимагає чітких критеріїв і продуманого вибору лікарського засобу, обгрунтованого добового дозування й оптимальних термінів курсового лікування.

Зазначено, що нині ендоскопічна холецистектомія є перевіреним і доступним золотим стандартом у лікуванні жовчно-кам'яної хвороби. У зв'язку з цим значно збільшилася кількість хворих із видаленим жовчним міхуром. Проте ендоскопічна холецистектомія не завжди усуває симптоми абдомінального дискомфорту, які виявляються больовими та диспептичними розладами, що в 30 - 40 % випадків обумовлює розвиток постхолецистектомічного синдрому. Здебільшого його симптоми виявляються в м'якій або транзиторній (40 - 45 % хворих), а у 2 - 10 % пацієнтів - у важкій формі.

Функціональні порушення роботи жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, сфінктерного апарату є найпоширенішою патологією та становлять 28 - 30 % усіх гастроентерологічних захворювань. Із часом дисфункції біліарного тракту трансформуються в органічну патологію. Гіпотонічна дисфункція жовчного міхура й атонія сфінктера Одді спричинюють підвищення літогенності жовчі, утворення мікролітів і формування жовчно-кам'яної хвороби. Гіпертонічна дисфункція жовчного міхура й дистонія сфінктера Одді зумовлюють розвиток нападів жовчної коліки, холангіту, панкреатиту, стенозивного папіліту. Тому адекватні діагностика та лікування порушень моторно-евакуаторної функції біліарного тракту є важливими медико-соціальними завданнями й сприятимуть підвищенню якості життя хворих із функціональними захворюваннями біліарного тракту.

Зазначено, що хронічний гастродуоденіт становить 50 - 60 % усієї гастродуоденальної патології та часто уражає осіб працездатного віку. За останні 10 років захворюваність на хронічний гастродуоденіт в Україні зросла на 82,2 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.220.11-29

Рубрики:

Запалення порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, что кофеин потенцирует противоболевое действие калиевой соли 2,4-дихлорбензойной кислоты. Проведено квантово-фармакологическое исследование молекулы кофеина. Установленные квантово-фармакологические свойства кофеина являются основой молекулярных механизмов его потенцирующего противоболевого действия.

Показано, що серед ефектів, утворюваних локальним опроміненням, існують неспецифічний компонент, властивий пошкодженням іншої етіології, та специфічний, пов'язаний безпосередньо з дією іонізуючого випромінювання. Відокремлювальними особливостями ранового запалення, викликаного променевим фактором, є надмірна активація процесів ПОЛ і гідролаз, механізмами та джерелами яких є не тільки взаємопов'язані активація ПОЛ і пошкодження мембран, але й зменшення концентрації біоенергетичних і пластичних субстратів у вогнищі ураження. З'ясовано закономірності реакцій усіх ланок системи крові - вогнища, периферичної крові, кровотвірної тканини. Найбільш специфічні відзнаки виявлено у вогнищі. Вони полягають у домінуванні альтеративного й ослабленні інфільтративного компонентів лейкоцитарної інфільтрації, розрегульованості клітинних і тканинних взаємодій, різкому пригніченні імунологічних реакцій, порушенні загальної кінетики загоювання. Розроблено принципово нові підходи до консервативної терапії місцевих променевих пошкоджень шкіри, вдосконалено методи та способи їх корекції, які грунтуються на місцевому застосуванні біоенергетичних і пластичних субстратів і поширюють арсенал консервативної терапії.

Приведены результаты экспериментального изучения влияния "Мигрепина" (12,5 мг/кг, однократно, внутрижелудочно) и препаратов сравнения на активность циклооксигеназы-1 (ЦОГ-1) и циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2) в исследуемых объектах. Исследование проведено на 36 крысах линии WAG весом 180 - 220 г обоего пола (по 6 в каждой группе) на модели "карагенинового отека". Активность ЦОГ-1 и ЦОГ-2 определяли в сыворотке крови, гомогенатах слизистой оболочки желудка и тканях головного мозга флюорометрическим методом. Установлено, что "Мигрепин" угнетает активность ЦОГ-2 в исследуемых объектах. Учитывая тот факт, что на активность ЦОГ-1 "Мигрепин" не влияет - его можно отнести к группе селективных блокаторов ЦОГ-2.

Исследуемая комбинация кофеина, карбамазепина и калиевой соли 2,4-дихлорбензойной кислоты (2 г/кг, ежедневно, в течение 1 месяца) оказывает положительное влияние на функциональное состояние ЦНС в хроническом опыте на крысах. Полученные данные свидетельствуют о возможности безопасного применения исследуемой комбинации.

Досліджено антиексудативну, антиоксидантну, знеболювальну активність нової композиції (похідне 2,4-дихлорбензойної кислоти, кофеїн, карбамазепін, допоміжні речовини) на щурах (12,5 мг/кг). Встановлено, що досліджена композиція виявляє антиексудативну, антиоксидантну дію значно більшу, ніж диклофенак натрію (8 мг/кг), а також знеболювальну активність як центральну, так і периферичного генезу.

В эксперименте на животных (крысы, мыши) изучены свойства "Мигрепина" (12,5 мг/кг, 17,5 мг/кг соответственно): противоболевые - на модели "уксуснокислых судорог", антиэкссудативные - на модели "формалинового отека", противосудорожные - на модели "прозериновых судорог". Изучено влияние вспомогательных веществ "Мигрепина" на фармакологическую эффективность его действующих компонентов. Полученные в эксперименте данные свидетельствуют о фармакологической индифферентности вспомогательных веществ, входящих в состав нового отечественного трехкомпонентного лекарственного средства "Мигрепин".

В эксперименте изучена лечебно-профилактическая эффективность растительных препаратов - альтана и масла облепихового при местных лучевых повреждениях кожи. Течение местных лучевых повреждений сопровождается достоверными изменениями показателей межфазной тензиореометрии крови, которые возможно использовать в качестве чувствительных критериев интегральной оценки степени тяжести патологического процесса. Показано, что альтам в лечебно-профилактическом режиме при лучевых повреждениях кожи проявляет более выраженную фармакотерапевтическую активность, чем облепиховое масло, что характеризуется нормализацией процессов перекисного окисления липидов и физико-химических свойств крови.

Проведено исследование электронной и пространственной структуры 2,4-дихлорбензойной кислоты - структурного компонента отечественного оригинального препарата с противовоспалительными, анальгетическими, жаропонижающими, гепатопротекторными, антиоксидантными свойствами. Установлены основные геометрические, энергетические и электронные характеристики молекулы 2,4-дихлорбензойной кислоты. По химической структуре 2,4-дихлорбензойная кислота является мягким реагентом, потому наиболее активно может проявляться ее взаимодействие с соединениями щелочного характера - основными аминокислотами, ненасыщенными и ароматическими веществами.